Реабілітація дітей - інвалідів - це система заходів, які зможуть забезпечити якнайшвидше і найбільш повне відновлення здоров’я інвалідів і повернення їх до активного життя. Реабілітація інвалідів включає в себе комплексну систему державних, медичних, соціально-економічних, психологічних, педагогічних, побутових, виробничих та інших заходів.

 
Медична реабілітація направлена на повне чи часткове відновлення або компенсацію тієї чи іншої порушеної або втраченої функції чи на уповільнення прогресування захворювання.
 
Законодавствами про охорону здоров’я та працю закріплено право на безкоштовну медичну реабілітаційну допомогу.
 
Хворий, що отримав травму, каліцтво, став інвалідом, отримує не тільки лікування. Органи охорони здоров’я та соціального захисту, органи освіти, професійні спілки, вживають необхідних заходів щодо відновлення здоров’я хворого, повернення його до активного життя.
Разом з медичною проводяться всі інші форми реабілітації: психологічна, соціально-економічна, педагогічна, професійна та побутова.
 
Психологічна форма реабілітації - вплив на психічну сферу хворої дитини, на подолання в його свідомості уявлення про марність лікування. Данна форма реабілітації супроводжує весь цикл лікувально-відновних заходів.
 
Педагогічна реабілітація - заходи виховного характеру, які направлені на те, щоб хвора дитина оволоділа необхідними вміннями та навичками з самообслуговування, отримала шкільну освіту. Дуже важливо розвити у дитини психологічну впевненість у власній повноцінності, створити правильну професійну орієнтацію, розвити впевненість у тому, що набуті знання в тій чи іншій області будуть корисними у подальшому працевлаштуванні.
 
Соціально-економічна реабілітація:
 
- забезпечення інваліда необхідним і зручним для нього житлом, воно має знаходитися поблизу місця навчання;
- підтримка впевненості інваліда в тому, що він є корисним членом суспільства;
- грошове забезпечення інваліда та його родини шляхом передбачених державою виплат, пенсії та ін.
 
Професійна реабілітація підлітків-інвалідів:
 
- навчання чи перенавчання доступним формам праці;
- забезпечення індивідуальними технічними пристосуваннями для полегшення користування робочим інструментом;
- пристосування робочого місця відповідно до його функціональних можливостей;
- організація для інвалідів спеціальних підприємств і цехів з полегшеними умовами праці, а також скороченим робочим днем.
 
Побутова реабілітація - надання дитині-інваліду протезів, а також особистих засобів пересування на вулиці і вдома (спеціальні мото- і велоколяски та ін.)
 
Велике значення має спортивна реабілітація. Завдяки спортивно-реабілітаційним заходам діти-інваліди долають страх, формують культуру ставлення до ще більш слабкіших, включаються в процес самовиховання, набувають навичок ведення самостійного спосібу життя, стають достатньо вільними і незалежними.
 
Соціальний працівник, що проводить реабілітаційні заходи з дитиною, повинен орієнтуватися на кінцеву мету, тобто відновлення особистого і соціального статусу інваліда.
 
Мета реабілітації - не тільки ліквідація хворобливих проявів, а й розвинення у дітей-інвалідів якостей, які допоможуть найбільш оптимально пристосуватися до навколишнього середовища.
 
При розробці реабілітаційних заходів враховується медичний діагноз та особливості особистості в соціальному середовищі.
 
Форми і методи реабілітації залежать від тяжкості захворювання, особливості захворювання, особливостей особистості хворого та соціальних умов.

© 2024 Formed. Здоровая жизнь